Як привчити дитину спати в своєму ліжечку. Поради молодим батькам

Відразу після народження малюк має дуже близький зв`язок з мамою, яка ще більше посилюється в процесі грудного вигодовування. У цей час багато матусь укладають малюка спати поруч з собою, так як це дуже зручно. І малюк почуває себе спокійно, і мамі не потрібно по десять разів за ніч вставати, щоб нагодувати дитину.

Але в міру дорослішання сина чи доньки постає питання, як привчити дитину спати в своєму ліжечку? Звикнувши проводити ніч поруч з мамою, малюк може навідріз відмовлятися залишатися на самоті. Тому цей момент виховання може бути дуже важким і для маленького, і для його батьків.

Коли потрібно починати привчання?

Потрібно зауважити, що привчити немовляти спати в своєму ліжечку складно доти, поки кількість нічних годувань більше одного. Доктор Комаровський не радить «відселяти» дитини надто рано, так як це буде незручно, в першу чергу, для мами. Адже їй доведеться кілька разів за ніч підніматися.

Так, коли варто починати привчати маленького спати окремо? Вирішувати це питання доведеться індивідуально. Хтось готовий до повної «автономності» вже в 6 місяців, а кого-то і в 4 роки складно вмовити спати окремо. Але, як запевняють психологи, в більшості випадків, дитина в 9 місяців вже готовий спати окремо.

Основні ознаки того, що малюка можна укладати спати окремо:

• дитині не потрібно більше одного нічного годування;
• малюк може проспати вночі 5-6 годин, не прокидаючись;
• у малюка став проявлятися інстинкт власника ( «мої іграшки», «моя ліжечко»);
• дитина може залишатися на самоті в кімнаті хоча б протягом 10 хвилин.

Відкласти час привчання до самостійного сну потрібно, якщо:

• малюк ослаблений, народилася недоношеною, відстає в розвитку;
• дитина недавно переніс хворобу або у нього ріжуться зубки;
• малюк відрізняється високим рівнем збудливості, він гнівається та надмірно плаксивий.

Не варто наполягати на роздільному сні, якщо дитина перенесла серйозний стрес, наприклад, почав відвідувати дитячий садок. А ось в тому випадку, якщо в родині очікується поява ще однієї дитини, старшого потрібно привчити спати окремо ще до появи молодшого брата або сестри.

Є і ще один момент, який часто не враховують батьки. Для того щоб привчання до своєму ліжечку пройшло безболісно, до цього повинен бути готовий не тільки дитина, а й його мама. Іноді мами самі підсвідомо не готові довести справу до кінця і цей настрій буде передаватися дитині. Крім того, неготові мами навряд чи зможуть проявити твердість і поступатимуться дитині, беручи його в ліжко при першому писку.

Методика привчання

Не залежно від того, в якому віці розпочато привчання в 1 рік або на 3 роки, в будь-якому випадку, діяти потрібно поступово. Однак сама методика буде дещо відрізнятися.

Якщо дитині не більше півтора року, то найкраще діяти за таким сценарієм:

• зняти з дитячого ліжечка бічний борт і впритул наблизити її до спального місця мами;
• в процесі укладання потрібно лягати якомога ближче до малюка, але стежити, щоб він залишався в своєму ліжечку. Якщо малюк перебереться на мамину ліжко, потрібно буде спокійно, але наполегливо переміщати його назад;
• за кілька тижнів (час індивідуально) дитина звикне спати в своєму ліжечку, хоча і поруч з мамою;
• наступний етап полягає в установці бортика ліжечка на місце, але при цьому вона як і раніше розташовується впритул до ліжка мами;
• потім потрібно буде поступово відсувати ліжечко від маминого спального місця. Спочатку трохи на 10-15 см, потім все далі і далі;
• згодом можна буде перетягни ліжечко і в окрему кімнату (дитячу).

Якщо дитина вже в тому віці, коли з ним вже можна домовитися (наприклад, в 2 роки), то діяти можна буде за іншим сценарієм. Перш за все, потрібно буде привчити дитину спати в своєму ліжечку днем. Можливо, на першому етапі мамі доведеться сидіти у ліжечка, поки дитина не засне, але з часом, його можна буде привчити засипати самостійно.

Щоб процес протікав легше, рекомендується придумати і дотримуватися деякий ритуал, який постійно буде передувати сну. Наприклад, укладати в лялькову ліжечко улюблену іграшку малюка, або читати казку, співати пісеньку.

В принципі, які дії будуть виконуватися перед сном не особливо важливо (уникати потрібно тільки збуджують занять), головне, щоб ритуал повторювався щодня. Це сприяє виробленню звички: певні дії - сон.

Особливо важливе дотримання ритуалу перед укладанням на ніч, причому, заходи, що передують укладенню повинні бути приємні дитині. Як правило, ритуал включає в себе купання (варто використовувати пінки із заспокійливими властивостями), легкий заспокійливий масаж, читання казки тощо. Але ця схема тільки приблизна, з кожною дитиною виробляти ритуал доведеться індивідуально. Наприклад, є діти, які після купання відчувають прилив бадьорості. Для таких хлопців доведеться водні процедури і вкладання розносити в часі.

Обов`язково потрібно створити затишну та комфортну для дитини обстановку в спальній кімнаті. По-перше, ліжечко повинна бути максимально зручною, а в кімнаті не повинно бути жарко. По-друге, маленькі діти часто бояться темряви, тому варто придбати нічник, що дає м`яке розсіяне світло.

Іноді малюки відмовляються спати окремо через почуття самотності. Щоб впоратися з проблемою варто придбати симпатичну іграшку-обнімашка. Така іграшка цілком може замінити маму, даючи дитині відчуття захищеності. На перших порах на іграшку можна надягати річ, що пахне мамою (наприклад, майку), це ще більш заспокоїть крихітку.

Щоб мотивувати дитину спати окремо, варто зіграти на прагненні дітей бути дорослими. Дитині 2-3 років цілком можна пояснити, що з мамою сплять тільки «Лялечка», а великі дітки ночують у власних ліжках.

Можна зацікавити дитину і красивим постільною білизною. Якщо на простирадлі і наволочках зображені симпатичні тваринки або герої мультфільмів, то малюка легше переконати лягти в своє ліжечко.

додаткові рекомендації

Бажано максимально шумоизолировать кімнату, в якій буде спати дитина. Звуки вулиці можуть відволікати, заважати засипанню.

Якщо дитина вночі запхикав, не поспішайте бігти до нього. Чекаєте трохи, може бути, малюк засне самостійно. Якщо дитина не засинає, варто підійти до нього, постаратися умовити лягти, покачати ліжечко, а потім знову піти. Звичайно, якщо причиною плачу не є мокрий підгузок або інша обставина, що заподіює дискомфорт, який потрібно усунути.

Але, ні в якому разі, не брати дитину до себе в ліжко. В іншому випадку, малюк швидко засвоїть, що варто йому поплакати, як його покладуть до мами. І тоді відучити його проситися в ліжко до батьків буде набагато складніше.

Навіть якщо малюк на етапі звикання буде часто прокидатися і хникати, батькам варто проявити наполегливість і не здавати своїх позицій. Потерпіти доведеться 2-3 тижні, але зате малюк зрозуміє, що мама поруч і боятися не потрібно. Згодом він перестане так часто прокидатися, і буде спокійно спати в своєму ліжечку всю ніч.