Чому люди різні? Кожна людина різний.

Відео: Different sports - different beauty

Одним з найцікавіших відділів психології є психологія особистості. Ще в кінці тридцятих років люди активно почали проводити різні дослідження на цю тему. Так що вже до другої половини минулого століття були сформовані численні підходи і теорії про особистість. Кожна людина різний. Чому ж люди такі дуже різні?

Ми вважаємо, що найбільш підходящим визначенням є наступне визначення. Особистість - це системна стійкість соціальних рис індивідуального людини, яка характеризує індивіда як члена, що входить до складу того чи іншого суспільства.

Відео: Різні долі (1956) Повна версія

Один з найсучасніших підходів розглядає особистість як систему биопсихосоциальную. Власне, саме ці три фактори і складають особистість - психологічний, біологічний і соціальний.

До біологічного фактору належать усі зовнішні ознаки (зріст, колір очей, форма нігтя) і внутрішні (парасимпатичний і симпатичний тип вегетативної системи, біоритми, особливості кровообігу - коротше все ті моменти, які відносяться до анатомічним і фізіологічним особливостям).

До психологічного фактору належать усі функції психічні - увага, сприйняття, пам`ять, емоції, мислення, воля. Всі ці особливості мають під собою матеріальну основу і досить сильно обумовлені їй, тобто вони визначаються в більшості випадків генетично.

Ну і до останнього фактору відноситься соціальний фактор. Цей фактор пояснити дещо складніше, тому що в нього входить все спілкування, вся взаємодія з навколишнім світом і людьми. Якщо говорити простіше, то це весь життєвий шлях і знову людини в загальному.

Однак тут ви можете запитати, з якого ж моменту починається формування людини як особистості? Адже тут всім нам відомо, що особистістю не народжуються, їй стають, а індивідуальність відстоюють.

Всі люди народжені дуже схожими, незважаючи на те, що кожна дитина має свій власний набір психологічних і біологічних особливостей, які стрімко розвиваються саме в 1-ий рік життя дитини. Згодом кожна дитина розвиває не тільки свої психологічні особливості, а й набуває соціальні навички, досвід спілкування з оточуючими, взаємини. Час проходить, а коло спілкування і знайомств людини все більше розростається, так що і досвід його спілкування стає все більше і багатостороннє. Саме так і формується особистість, так з`являється і унікальність кожної окремої людини, тому що і життєві досвід, і коло спілкування у людей абсолютно різний. Неможливо їх спланувати або прорахувати, тому що в цій справі дуже багато випадкових моментів, явищ, життєвих обставин, які змінюються кожну хвилину. Життєвий досвід набувається людиною не тільки в зв`язку з людським спілкуванням, а й у зв`язку з різними громадськими та особистими подіями.

Що відбувається з людиною, коли він хворіє? Спочатку людина народжується з одним набором психологічних і соціальних якостей. Ось він жив, зростав, розвивався, повчав досвід в різних соціальних сферах, а потім раптом захворів. В результаті хвороби змінилися якісь його біологічні особливості (якась частина його здоров`я була втрачена), а ще й психологічні особливості (змінюється пам`ять і мислення - зараз людина починає думати про хвороби і про те, як від неї можна позбутися). Крім того хвороба впливає і з точки зору соціуму, тому що соціум трохи інакше відноситься до хворих людей, ніж до здорових. Тут грає роль і тривалість хвороби - на короткочасну хвороба суспільство реагує незначно, а ось на довготривалу, то ставлення буде трохи іншим. Тут людина вже набуває досвід спілкування, скажімо, не в школі, а в лікарні з іншими хворими та представниками дорослого суспільства, медиками, а не вчителями. Часто це спілкування триває і після одужання досить тривалий час.

Ось про що ми говоримо, коли стверджуємо, що досвід соціального спілкування і соціального життя впливає на кожну людину індивідуально, що робить його єдиним і неповторним. Ось відповідь на всіх хвилює питання - чому ж все люди різні?

Однак адже часто можна почути і такі твердження, що всі люди - однакові. Як же бути з цим твердженням? Так, правда, людина не надто змінюється навіть протягом усього свого існування. Відповідно до психоаналітичної теорії пана Фрейда був виведений загальний принцип людського психологічного будови. Тут йде мова про абсолютну гедонізм, який свідчить, що люди вічно прагнуть до задоволень. Ось чому з часів існування людини він вічно прагнув задовольнити свою головну потреба - потреба в отриманні повного задоволення. Звичайно ж, тут багато хто не згоден з цими твердженнями, саме тому трохи пізніше цей принцип був кілька доопрацьований і змінений, а в наслідку його назвали абсолютним гедонізмом. Він став тепер звучати так - людина прагне до життя, повної задоволень і без конфліктів. Тут мається на увазі те, що в постійному пошуку задоволень людина завжди повинен співвідносити свої інтереси з інтересами суспільства, з зовнішніми обставинами, так що він постійно повинен зберігати баланс між власними інтересами та інтересами соціального оточення.

Особливо яскраво виражений принцип гедонізму в психіці дитини. Спостерігаючи за маленькою особистістю всього протягом одного дня одразу стає зрозуміло, що все його помисли, інтереси і дії спрямовані саме на те, щоб отримати задоволення, щоб відновити свій внутрішній комфорт. Однак поступово діти включаються в процес соціалізації, так що тепер його обмежувальними факторами, які не дають йому постійно отримувати задоволення, стають соціальні. І чим краще, чим успішніше проходить процес соціалізації, тим більше адаптованої і автономної стає особистість. Універсальний запорука здоров`я особистості, кожної людини (психічного) полягає в тому, щоб бути щасливим, але при цьому жити без конфліктів.